Угода Трампа і Путіна щодо дизельного пального: уроки для України та Ірану

Пригноблені народи, які борються проти агресії великих держав, не повинні довіряти імперіалістичним грабіжникам!

Автор: Міхаель Прьобстінг, Революційна комуністична міжнародна тенденція (RCIT), 10 жовтня 2026 року, www.thecommunists.net

Президент США Трамп оголосив у п’ятницю, що досяг домовленості з президентом Росії Путіним щодо збільшення поставок дизельного пального на ринки США та світові ринки. Ця заява передбачає скасування деяких енергетичних санкцій США проти Росії. Після 90-хвилинної телефонної розмови з Путіним Трамп написав у Truth Social, що «було домовлено, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного пального на американський та світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада та 1 000 000 тонн одразу після цього».

Якщо така угода буде втілена в життя, це може допомогти адміністрації Трампа знизити ціни на дизельне пальне. Звісно, це є серйозною проблемою для Білого дому, оскільки різке зростання витрат на енергоносії з початку американо-сіоністської війни проти Ірану викликало широке невдоволення серед населення. Трамп і його Республіканська партія стали вкрай непопулярними і ризикують зазнати нищівної поразки на проміжних виборах на початку листопада.

Так само ця угода була б вигідною і для режиму Путіна. Успішні удари безпілотників по російських нафтопереробних заводах, які Україна завдала у відповідь на російські атаки на українські енергетичні об'єкти, спричинили паливну кризу в країні. Ця криза негативно позначається на населенні та серйозно підриває пропаганду Кремля про нібито «неминучу перемогу» російського імперіалізму у його агресивній війні проти України. Ця угода могла б принести Путіну мільярди доларів США та підірвати західний санкційний режим.

Однак поки що невідомо, чи вдасться реалізувати цю угоду — чи зможе Росія зібрати таку величезну кількість дизельного пального для експорту до США, якщо протягом останніх тижнів вона була змушена імпортувати дизельне пальне через паливну кризу? І навіть якщо це станеться, які конкретні наслідки це матиме для цін на дизельне пальне в США та у світі?

Крім того, Україна може загрожувати вигодам обох великих держав, продовжуючи завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах. А війни, що тривають на Близькому Сході — з огляду на те, що Іран контролює Ормузьку протоку, а єменські хусити наступають у районі Баб-аль-Мандаб — також і надалі чинитимуть значний тиск на ціни на дизельне пальне.

Не дивно, що цинічна угода щодо дизельного пального між Трампом і Путіним викликала масове обурення в Україні та багатьох інших країнах. Президент України Зеленський заявив, що ця угода стала для нього несподіванкою, і назвав її «несправедливою та нечесною», а також «подарунком на день народження для Путіна». [1]

Звісно, Білий дім відкидає таку критику. Американський новинний сайт Axios цитує слова представника адміністрації Трампа: «[Українські, — ред.] атаки на нафтопереробні заводи завдають шкоди Росії, але й США теж від цього страждають». Крім того, цей представник зазначає, що «Зеленський проігнорував півдюжини прохань США припинити атаки на російські нафтопереробні заводи». [2]

Хоча Тегеран і не зробив жодної офіційної заяви щодо угоди між Трампом і Путіним щодо дизельного пального, очевидно, що він також сприйме це як удар у спину з боку свого російського союзника.

З цієї угоди можна винести кілька уроків. По-перше, великі держави — це жадібні грабіжники, яким байдуже до своїх союзників. Якщо вони можуть заробити більше грошей, уклавши угоду з імперіалістичним суперником, то без вагань зрадять своїх союзників.

Отже, пригноблені народи, які борються за свободу, не повинні довіряти своїм імперіалістичним союзникам. Їхніми єдиними справжніми союзниками є пригноблені народні маси в інших країнах — а не жадібні корпорації та імперіалістичні політики, що перебувають при владі. Звісно, пригноблені народи мають повне право отримувати матеріальну підтримку, зокрема зброю, з будь-яких можливих джерел (у тому числі від імперіалістичних держав). Однак такі відносини повинні обмежуватися практичною співпрацею і не повинні перетворюватися на політичний союз.

Тому ми рішуче засуджуємо політику капіталістичних режимів у Києві та Тегерані, спрямовану на налагодження тісних союзів із західним та східним імперіалізмом відповідно. Перспектива Зеленського щодо вступу України до ЄС та НАТО або орієнтація Ірану на БРІКС+ та Шанхайську організацію співпраці можуть призвести лише до економічного та політичного підпорядкування великим державам.

RCIT завжди виступала на боці України проти вторгнення Путіна та на боці Ірану проти американо-сіоністської агресії. Однак ми не надаємо жодної політичної підтримки нинішнім режимам і виступаємо за їхню заміну урядами робітників та народу, які відкрили б шлях до соціалістичної трансформації. Такі уряди вели б народну війну проти імперіалістичних грабіжників і захищали б незалежність країни від усіх імперіалістичних монополій та великих держав. [3]

Виноски

[1] Axios: Zelensky tells Axios Trump's diesel deal with Putin "not fair and not honest", 9 October 2026, https://www.axios.com/2026/10/09/exclusive-zelensky-putin-trump-diesel-deal

[2] Axios: U.S. official: Trump cut deal with Putin after Zelensky ignored his requests, 10 October 2026, https://www.axios.com/2026/10/10/trump-zelensky-putin-diesel-deal-war

[3] Пропонуємо читачам ознайомитися зі спеціальною сторінкою на нашому веб-сайті, де зібрано всі документи RCIT щодо війни в Україні та конфлікту між НАТО і Росією: https://www.thecommunists.net/worldwide/global/compilation-of-documents-on-nato-russia-conflict/; а збірку документів RCIT щодо війни в Ірані 2026 року можна знайти на підсторінці нашого веб-сайту: https://www.thecommunists.net/worldwide/africa-and-middle-east/compilation-of-articles-on-the-iran-war-2026/.